еліпс

-а, ч.

1) мат. Замкнута овальна крива, сума відстаней кожної точки якої від двох даних точок (фокусів) залишається сталою величиною. || Обриси якого-небудь предмета, що нагадують таку замкнуту криву.

2) лінгв. Опущення якого-небудь члена речення, шо може бути визначений з контексту.